Онлайн-інформина "Щоб усі були моїм добром зігріті" (до 90-річчя від дня народження О.Т.Богачука)
18 грудня виповнюється 90 років від дня народження нашого славного земляка, письменника Олександра Богачука (18.12.1933-18.05.1994)
Біографічна довідка:
Олександр Теофілович Богачук, український поет, народився в селі Сокіл Рожищенського району на Волині в сім’ї коваля. В родині культивувались ідеї відданості рідному краю, шанобливе ставлення до українських народних традицій. Талант до слова, пісні почав проявлятися в ранньому дитинстві. Навчався в середній школі та в Луцькому педінституті імені Лесі Українки на історико-філологічному факультеті, який закінчив у 1958 році.
Вірші почав писати ще за шкільною партою. Перша збірка поета «Незабутнє» вийшла в Луцьку 1958 року, а наступного, 1959, – «Вересневий грім» – друга книга поета. Подальшу еволюцію митця, його нерозривний зв'язок з рідним народом засвідчили його книги «Ні!» (1967), «Зелене руно» (1976), «Крик попелу» (1978), «Стогін землі» (поема, 1983), «Горно» (1984), «Цвіт роси» (1988) та ін.
Олександр Богачук – автор двох п’єс. На його вірші написано чимало пісень і романсів відомими композиторами – Георгієм Майбородою, Климентієм Домінченим, Віталієм Кирейком, Володимиром Верменичем, Іваном Сльотою. Такі пісні, як «Тиша навкруги», «Троянди на пероні», «Іду я росами», «Димить туман», «Тихо падає цвіт», «Щедрик», «Журавлі», «Моя родина – Україна» та багато інших були апробовані широким загалом виконавців і знайшли вдячних слухачів як в Україні, так і далеко за її межами: у США, Канаді, Європі.
Членом Спілки письменників України став у 1969 році. Останні роки життя працював відповідальним секретарем Рівненської письменницької організації.
18 травня 1994 року Олександр Теофілович помер у Луцьку, залишивши велику поетичну спадщину. Похований на місцевому кладовищі у Луцьку.
Олександр Богачук був поетом високого громадянського звучання, ніжним ліриком і водночас зосереджено суворим оповідачем. А сила його поетичного слова насамперед в емоційній правдивості: воно природно пульсувало з душі і виливалось на папері чудовими поезіями.
Немає коментарів:
Дописати коментар