Волинянин Іван Корсак, чиї прозові полотна – не лише загальноукраїнське, а європейське явище, живе повсякчасним святом творчості. У цьому вкотре переконуєшся, намагаючись наблизитися до усвідомлення унікальності слова та чину письменника. Адже його творчий здобуток направду вражаючий: «Тіні і полиски» (1990), «Покруч» (1991), «Оксамит нездавнених літ» ( 2000), «Гетьманич Орлик» (2006), «Імена твої, Україно» (2007), «Таємниця святого Арсенія» (2008), «Тиха правда Модеста Левицького» (2009), «Капелан Армії УНР» ( 2009), «Отаман Чайка» (2010), «Діти Яфета» (2010), «Корона Юрія ІІ» (2011), «Завойовник Європи» ( 2011), «Немиричів Ключ» (2012), «На межі» (2013), «Мисливці за маревом» (2014), «Борозна у чужому полі» (2014), «Перстень Ганни Барвінок» (2015), «Вибух у пустелі» (2015), «Запізніле кохання Миклухо-Маклая» (2016). А ще ж – книги прози у перекладі на європейські мови, поезії, пісенні диски...І,безумовно, йдеться не стільки про кількісні, скільки про якісні показники. Адже створене Іваном Корсаком - це наслідок гармонійного єднання подвижницької праці й таланту. Письменник народився 15 вересня 1946 року в містечку (чи, точніше, великому селі) Заболоття на Волинському Полісся (нині Ратнівського району). Має дві вищі освіти – отримав фах ученого-агронома та журналіста. Був головним редактором камінь-каширської районної газети. З 1990 року проживає у Луцьку. Був головним редактором газети «Народна трибуна», шеф-редактором видання «Сім’я і дім». Заслужений журналіст України, перший лауреат всеукраїнської премії імені В’ячеслава Чорновола. Письменники та літературознавці мають намір висунути кандидатуру Івана Корсака на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. |
Немає коментарів:
Дописати коментар